Це виглядає так, ніби країну просто зламали.

Я не скаржусь. За добу світло було чотири години. Приватний сектор — якось виживаємо, генератори, свічки, теплі ковдри. Не про мене мова.

У мене питання інше.

Як там на пробіжці в Ізраїлі Міндічу — нормально?

Як там навчання сина Галущенка у Швейцарії за 200 тисяч доларів на рік — теж нормально?

Як там біг уздовж узбережжя у Цукермана — комфортно?

А Гринкевич — і досі без підозри, так?

Жоден із цих людей не мерзне.

Жоден із цих людей не сидить у квартирі з одинадцятьма градусами тепла.

А вся Україна — сидить.

Київ сидить.

Мені фізично боляче читати, як люди пишуть про холод у домівках.

Мені боляче уявляти маленьких дітей у цих квартирах.

За вікном мінус тринадцять. Це не абстракція. Це реальність.

І в цій реальності хтось бігає, хтось навчається, хтось живе спокійно —

а хтось виживає.

Це виглядає так, ніби країну просто зламали.

Величезну, живу країну — хакнули.

І нам тепер пояснюють, що це «складно», «обʼєктивно», «так вийшло».

Ні. Це не «так вийшло». Це — ви наш вирок.

Пане Володимир Зеленський,

де підозри всім цим «прекрасним людям»?

Тим, хто крав на енергетиці.

Тим, хто крав на укріпленнях.

Тим, хто виводив кошти, поки країна мерзла.

Вам тепло?

Ви взагалі де зараз?

Де ви, пане президенте?
 

PS: 

Зараз у мене в коментарях понеслось:

«А до росіян у вас претензій немає? А обстріли? А світло?»

Люди добрі, ми в 2022 році сиділи в повному блекауті Києва. Якщо хтось забув — тоді сиділи мовчки всі, очі в підлогу, і навіть не відсвічували.

Але потім ми почули про операцію “Шлагбаум”. Про 15% на цій операції. І вибачте, але після цього в мене з’явилось відчуття, що нам сказали ще далеко не все.

І коли почались розмови про “двушечку на Москву”, у мене з’явилось питання. Не тільки до зовнішнього ворога — там усе зрозуміло, вони біо сміття, це навіть не обговорюється.

У мене з’явилось питання до внутрішнього ворога.

Бо досить уже ходити з мантрою: «Усі претензії — до Росії».Ніфіга.

Якби не п*@@и кошти, якби не пиляли оборону,

якби не брали відсотки з війни,— ми б сьогодні не сиділи без світла, тепла і води.

Тому так.У мене є питання не лише до того, хто стріляє, а й до того, хто крав і краде, поки ми тримаємось.

📝Дана Ярова