У Торонто представники понад 80 країн та міжнародних організацій зібралися на другій міжнародній конференції Pathways to Peace, присвяченій поверненню українських дітей, цивільних заручників та військовополонених.
Під час заходу українці, які пережили російську окупацію та полон, розповіли про власний досвід.
Конференцію організували Канада, Україна та Норвегія. На вході до зали встановили символічну інсталяцію — стіл із трьома порожніми стільцями, що уособлюють дітей, цивільних та військовополонених, поверненню яких присвячений захід.
Відкриваючи конференцію, міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд заявила, що участь десятків держав має привести до конкретних результатів — пошуку зниклих, повернення людей додому та возз’єднання родин.
За її словами, результативність міжнародних зусиль має вимірюватися не кількістю країн-учасниць чи заявлених зобов’язань, а кількістю українців, яких вдалося повернути додому.
«Нас виховували як російських солдатів»
Серед учасників конференції були двоє молодих українців з окупованого Криму — Дарія та Матвій. Лише кілька місяців тому їм вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію за сприяння Save Ukraine.
Дарії було шість років, коли Росія окупувала Крим. За її словами, вже за рік вона пішла до школи, де навчання відбувалося під російським прапором і гімном, українські підручники та книжки зникали, а дітям систематично нав’язували російську версію історії.
Дівчина розповіла, що школярам демонстрували фільми про Другу світову війну та формували уявлення про Україну і західні країни як про ворогів.
«Мене фізично ніхто не викрадав, як тисячі українських дітей. Але у мене вкрали найголовніше — мову, ідентичність, мою країну та моє майбутнє», — сказала Дарія.
За її словами, приблизно з десяти років дітей навчали тактичної медицини, а хлопців — поводження зі зброєю. Дарія вважає, що таким чином школярів готували до служби в російській армії.
Нині вона навчається у Києві на психолога та хоче в майбутньому допомагати дітям, які пережили війну.
Своєю історією поділився і Матвій, якому на момент окупації Криму також було шість років. Він навчався у Ялті.
За його словами, до школи регулярно приходили російські військові, які розповідали дітям про участь у бойових діях та переконували хлопців у необхідності в майбутньому служити в армії РФ. Школярів також возили на території діючих військових частин.
Щоб уникнути мобілізації після досягнення 18 років, Матвій вступив до університету в Москві. Згодом за допомогою правозахисників він зміг залишити Росію через Білорусь.
Дарія та Матвій познайомилися у центрі Save Ukraine, а три тижні тому одружилися в Києві. Українську мову обоє значною мірою вивчали самостійно.
29 місяців російського полону
Про пережите в російському полоні на конференції також розповів офіцер 36-ї окремої бригади морської піхоти Юліан Пилипей, який брав участь в обороні Маріуполя.
У російському полоні військовий провів 29 місяців. Частину цього часу його утримували в одиночній камері спеціальної колонії у Мордовії.
За словами Пилипея, полонених систематично били, застосовували електрошокери, погрожували собаками та катували під час допитів.
Він розповів, що перебував у камері розміром приблизно два на два метри. Ув’язнених змушували протягом дня стояти та вимагати дозволу навіть для відвідування туалету.
Окремою формою психологічного тиску, за його словами, було безперервне гучне відтворення російських патріотичних пісень.
«По 16 годин на добу на божевільній гучності грають російські патріотичні пісні. Це лунає так голосно, що ти не чуєш власних думок», — розповів морпіх.
Пилипей також порушив питання доступу міжнародних організацій до українців, яких утримують у Росії, та закликав міжнародну спільноту посилити роботу для повернення військовополонених, цивільних і дітей.
Канада залучатиме ШІ до пошуку українських дітей
Під час конференції Аніта Ананд оголосила про використання нових технологій для пошуку та ідентифікації українських дітей, яких незаконно перемістили або депортували до Росії.
Йдеться, зокрема, про штучний інтелект, технології відстеження та оптичні інструменти, які можуть допомогти встановлювати місцеперебування дітей та сприяти їхньому поверненню до родин.
Канада також оголосила про 863 тисячі канадських доларів нового фінансування для допомоги українцям, які постраждали внаслідок війни.
Із цієї суми 500 тисяч канадських доларів передбачено для All Survivors Project на підтримку постраждалих від сексуального насильства, ще 363 тисячі — для українських громадських організацій, які працюють із родинами військовополонених та незаконно утримуваних цивільних.
Крім того, Канада виділяє 4 мільйони канадських доларів партнерам, які займаються пошуком і поверненням українських дітей, а також подоланням наслідків їхньої індоктринації, мілітаризації та вербування.
За інформацією канадського уряду, загальна сума прямої підтримки Канади, спрямованої на повернення та реінтеграцію українських дітей, наближається до 7 мільйонів канадських доларів.
Свідчення українців у Торонто стали однією з центральних частин конференції. Вони нагадали міжнародним делегаціям, що за даними про депортованих дітей, військовополонених та незаконно утримуваних цивільних стоять конкретні люди та родини, які продовжують чекати на їхнє повернення додому.
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
