Що буває, коли в сталих демократіях хтось намагається ігнорувати народ і узурпувати владу. В Ізраїлі люди масово протестують проти судової реформи від прем'єра Нетаньяху. Реформа передбачає збільшення впливу виконавчої влади на судову, внаслідок чого незалежність останньої суттєво зменшиться. Більш того вже на тлі протестів уряд протягнув через кнесет закон, згідно з яким відсторонити прем'єра від влади можна буде лише внаслідок його фізичної недієздатності. Вочевидь Нетаньяху дуже любить владу, перебуває в кріслі прем'єра вже не вперше і хоче бути там ще довго.


Час для реалізації таких побажань обрано не вдало, бо головний ворог Ізраїлю Іран ось-ось отримає ядерну зброю. Брак єдності ізраїльтян можливо спонукатиме аятолл до атаки на Ізраїль. Сподіваємось, що такого сценарію не станеться. У Франції люди протестують проти пенсійної реформи, згідно з якою пенсійний вік буде піднято на два роки. Зараз пенсійний вік підвищується майже скрізь (в Україні теж) через збільшення тривалості життя, демографію і необхідність економії коштів. Та все ж в демократіях таких як Франція не можливо ігнорувати настрої людей, подобаються вони комусь чи ні. Тим більше, що Франція має великий досвід прямого народовладдя і революцій. Знову ж таки з нашої української дзвінниці не хотілося б бачити деструктивні і дезінтеграційні процеси як у самій Франції так і в наших партнерів загалом. Скоріше за все дезінтеграції і занепаду не буде. Це з огляду на теорію антикрихкості від політолога Нассіма Талеба. Він стверджує, що, коли система час від часу проходить турбулентність і не розвалюється, вона стає міцнішою, тобто антикрихкою. Він приводить ряд історичних прикладів, головний з яких це ринкова економіка. Вона прогресує лише завдяки спадам і піднесенням. А ось те, що є сталим і здається міцним насправді є крихким. Передусім це авторитаризм. На замітку нашій владі, яка теж не любить, коли їй опонують.

Володимир Манько, депутат Бориспільської райради