Трагікомедія «Енергія домашнього сонця» в одній дії

Актори:

МінЕнергетики

Енергозбут

POV (абонент)

Дія перша

МінЕнергетики: Україні катастрофічно не вистачає генерації! Імпорт не рятує! Мусимо відключати :(

(Починає відключення)

POV: Я поставлю сонячні панелі, батарею, накопичувати енергію і віддавати її в мережу, а вночі і пікові години буду тратити накопичену енергію, допомагаючи енергомережі і збільшуючи безпеку держави!

Люди дуже сильно помиляються стосовно чоловіків. Коли домашній котик вперше вибіг на горище всі за нього перелякані, а наступного року його вже не зупинити, драні вуха, неохайний і задоволений лізе туди знову, не зупиниш. Мій улюблений приклад це боров який в США залишив ферму і через кілька років на нього полювали всім селом бо він став розміром з малолітражне авто і жер все живе що бачив.

В нашому житті існують певні події, які ти запамʼятовуєш назавжди. Коли би це не трапилось, скільки би років не пройшло, але памʼятатимеш попри все. Що памʼятаю я?

Ну ось наприклад, як мене, вже дуже дорослу людину, себто першокласника, бабуся (світла їй памʼять) забирала перші дні вересня зі школи, а я скаржився матусі на це. Мовляв, я вже дорослий.

…. Сьогодні в маршрутці Киів-Житомир зустріла маму свого колишнього учня…

Запитала як її син, у відповідь: «він вже два роки на Сході»…

Він у неї єдиний син, юристом працював, але він вибір зробив - іти туди….

А там, зовсім випадково, зустрів сина моєї колишньої колеги, також юриста, разом вони ходили в музичну школу, виступали, потім навчались в одній академії…

Доля їх розвела… Один був у Києві, другий - у Криму… Другий - не став на бік русні, пішов відразу захищати нас з вами, пройшов «котел», він був у пеклі, він подорослішав відразу на декілька років…