Твоя обручка весь час у мене на шиї.
Твій годинник, сумка і мазепинка, яка була із тобою всюди, де тільки можна, лежать завжди в полі зору.
Зять Артем їхав в Київ, по роботі. Каже, стоїть на дорозі солдат, перед заправкою. Піксель, рюкзак. Голосує. Думаю, зараз заправлю, заберу.
З коментарів:
"Цікаво.
Гризе відчуття провини перед побратимами...
а перед трьома дітьми ні, не гризе?
Ні, підказки і натяки демонстративно були розкладені повсюдно, але ж ми такі скромні, такі толерантні, такі поступливі, такі меншовартісні і віктимні, що аж сліпі.
Я зустрічав цього «бика» й раніше. Це він підрізав мою машину, а коли я обурено сигналив, потім їхав за мною, затискав десь у провулку і виходив «розбиратися».
Пишу тільки те, що знаю особисто.
Це не вигадка. Є прізвища і дійових осіб знаю особисто.
Пройшло більше доби після скандалу з серіальним мародерством на крові.
Обращаюсь к власти. Я знаю что вы читаете меня, и знаете кто я и что я. Вы не будете рефлексировать и это правильно. Ибо я солдат на данный момент, а вы власть.
