Смешно будет, если на самом деле мы умерли, и попали в рай. Ведь все, что с нами происходит - это же лучшее время в нашей жизни.
Була сьогодні на Печерському базарі, почула кілька розмов, проходячи між рядами, просто уривки.
Єдине, що я можу сказати.
Якщо ви щось з імпортних товарів і так і так планували купити найближчим часом:
- побутова хімія,
- косметика,
Їдемо під зливою. Водій боковим зором помічає на узбіччі людину з дитиною, на велосипедах. Здаємо назад. Відкриваю двері. Хлопчик років 5 і чоловік. Кажу - не бійся, стрибай сюди. Застрибує.
Про Вінницю. Все просто.
Позаяк ХІМАРСи розносять їхні склади зброї і унеможливлюють їм наступ, росіяни б'ють по цивільних об'єктах.
Прочитала про те, що мама Лізи, яку сьогодні вбили російською ракетою у Вінниці, вела блог про материнство і дочку, яку довго чекала.
Отакого металевого підараса на днях лікарі витягнули з коліна. Залишиться на пам'ять про мої короткі, але яскраві стосунки з російською 120-мм міною під Дементіївкою.
Після кінця будь-якої війни будь-яка влада стикається із вибором з двох опцій. Рівно дві можливості. Не більше, не менше.
Астамур Гумба, син моїх друзів Nathalie Ishchenko та Сергій Моругін, він не мав українського громадянства і не мав жодних навичок воювати, але з першого дня війни пішов у територіальну оборону рідн
